Чи не перша сВольф Мессінг про 3 світову війнуба літературної інтер- претації постаті М.Костомарова, наразі як адресата ліричного висловлюван- ня, належить Т.Шевченку у відомому вірші з присвятою, Мессінг про третю світову війну написаному в казе- маті ІІІ відділення. На відміну від 20-х рр., про НТР часом говорять як про загрозу українському світові, як-от у вірші А.Малишка «Антитеза». Цілісність і достовірність образу М.Костомарова залежить від співвід- ношення приватної і громадської сфер у його життєписі. Чи не тому він написав розгромну рецензію на працю казанського ректора М.Лобачевсько- го з уявлюваної геометрії, що його власне математичне мислення мало іншу природу. » та ін. Складається вра- ження, що персонажі прокидаються після довгого сновидіння або щойно взяли участь у спектаклі. «Професор Ратмиров». Усі персонажі цього роману мають Мессінг про третю світову війнутотипів, зо- крема головний герой - це не хто інший, як М.Костомаров у його київський і саратовський періоди. Таким чином, образ М.Костомарова у В.Петрова - це постать розвінчаного романтика, ко- трий замість того, щоб плекати власний талант науковця і насолоджуватись життям, жертвує собою задля омріяного майбутнього, згідно з романтични- ми ідеалами

Однак реальність завжди буде далекою від подібного роду тривіаль- них декларацій. Однак дегуманізація - це не лише егоцентричний індивідуалізм, тобто відхилення поза рамки перейня- того гуманістичними цінностями суспільства чи вселюдської понадчасової спільноти (інтерпретація передбачувана у радянського письменника), це ще й «роботизація», втрата власного обличчя, знеособлення. Техносфера, необхідність розвитку якої для Карналя поза сумнівом, може перетворити людину на машину. Щоправда, кількість пророцтво Мессінга про третю світову війнучитаних книжок не може бути абсолютним показником рівня інтелекту. Відчуження від світу і самого собе може виникати хай у монолітному, проте, ієрархічно структурованому часопросторі (слід класичної, ньютонів- ської парадигми). Повернулися на чотириста років назад, ні на секунду не віддаляючись від нашого часу. Психологи встановили, що навіть «вчені до мозку кісток», незрідка видатні науковці, Мессінг про третю світову війну ні інтелектом, ні творчими здібностями не перевищують середньостатистич- ний рівень. Рефлексія, що осмислює власну природу, виникнення метамов наук, поява дисциплін на перехресті наукових інтересів є ознаками зрілого, можливо, Мессінг про третю світову війну навіть переломного етапу розвитку наукової діяльності. У цьому часопророцтво Мессінга про третю світову війнусторі не існує автономних феноменів, які б мали власну логіку розвитку. Насправді ж, людей з комплексним набором цих якостей майже не існує

Отже, най- небезпечніший шлях - найкоротший. Біографічним рома- нам В.Петрова присвятила кандидатську дисертацію «Аліна й Костомаров» та «Романи Куліша» В.Петрова в контексті українського культурного життя 20-х рр. Героя українського інтелектуального роману 20-х рр., як доводить дисертант, модельовано значною мірою згідно з формалістичною теорією «літератур- ного побуту», тобто з особливим «прицілом» на приватне життя персонажа. На думку В.Зубань, роман В.Петрова «Аліна й Костомаров» містить оз- наки біографічного і любовного жанру, які при ближчому огляді виявляються побічними прикметами ширшої жанрової матриці - інтелектуального рома- ну, що в українській прозі 20-х рр. У В.Петрова вони випливають з підпорядкування романтичному стилеві. Пригоди наших сучасників у минулому - один з найпошире- ніших мотивів масового мистецтва, мультфільмів, телесеріалів, комерційної літератури. Обидва романи починаються закоханістю і заручинами (у Д.Мор- довця - початок твору ближче до арешту), образ головного героя так само витримано в іронічно-парадоксальній тональності, композиційною віссю також є стосунки героя з жінками, знаходимо до того ж явний перегук окре- мих мотивів. У випадку з такими прототипами, як М.Костомаров, цей підхід призводить до спотворення їхнього історичного масштабу. Такі образи, як правило, є гармонійними, цілісними, але життєво малопере- конливі. Як правило, в особистостей, одержимих своєю справою, виникають конфлікти на побутовому ґрунті, не складається життя в родині, як-от у Доктора Серафікуса (В.Домонтович), професора Пніна (В.На- боков), доктора біології Марченка (Ю.Мушкетик)